Епітафії на українській мові

Єпітафії на українській мові

Любимо, пам'ять пам'ятаємо, сумуємо.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Слова й сльози неспроможні передати
всю глибину нашого горя.


І вийдуть ті, хто творив добро,
У воскресіння життя.


Блаженні плачучі:
тому що вони утішаться.


Ти завжди в пам'яті нашій.


Смерть є всьму заспокоєння.


Отче, у руки твої
передаю дух мій.


Словами не висловити,
слізьми не виплакати
Наше горе.


Ти завжди в наших серцях.


Ти пішов з життя, а із серця - ні.


Світлий, чистий образ твій завжди з нами.


Того, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто любити і сумувати.


Немає більше горя, ніж гіркота від втрати.


Тобі живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.


Ві, листочки, не шуміть, нашу маму не будіть.


Пішовши з життя, все ще живеш
Ти, в наших помислах і мріях.


Не виразити словами всієї скорботи й суму,
У серцях і пам'яті завжди ти з нами.


Спи, донечко, улюблена, спокійно,
Ти свій короткий шлях пройшла чесно й радісно.


Спасибі за разом прожиті роки...


Спи спокійно, дорогий сину.


В серцях людей залишив слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.


Не виміряти біль наш, і у сльозах не пролити,
Ми тобі, як живого - будемо вічно любити.


«Я дівчиною, нареченою вмерла...»


«Нарешті щасливий»


Людині, котра побачила ангела.


«Поспішайте робити добро!»


Тепло душі твоєї залишилось разом з нами.


Коли йде близька людина,
В душі залишається порожнеча,
Яку нічим не залікувати.


Все було в ньому - душа, талант, краса,
Іскрилось все для нас, як світла мрія.


Світлий образ твій у пам'яті нашій.


Ти рано пішов від нас, наш улюблений,
Забравши наше щастя й радість.


Тихіше, берези, Листям не шуміть,
Сіна ............... Ви мені не будіть!


Ангеле мій рідний, вибач – вінна,
Що не була в годину смерти поруч із тобою.


Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.


Пам'ять про тебе назавжди залишиться в наших серцях.


Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.


І серцю боляче, і горю немає кінця.


Чому так рано нас залишив,
Так рано у вічність відійшов?


Пробач!
Ще побачимось знову з тобою.


Лежав бі ти - читав би я.


Яким же жартом є наше земне життя!
Так думав я. Тепер я це знаю.


Вічно буде за тебе сльоза матері,
Смуток батька, самотність брата,
Скорбота бабусі й дідуся.


Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не зарадити.


Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних.


Любимо тебе, пишаємся тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.


Як на трояндах краплі роси,
На щоках моїх краплі сльози.
Спи спокійно, милий син,
Всі тебе ми любимо,
Пам'ять пам'ятаємо і тужимо.


Спорожніла без тебе земля.


Був праведний і непорочний і ходів перед Богом!


І Господь віддячить за справу твою,
І буде тобі повна нагорода від Господа Бога,
До якого ти прийшов, щоб заспокоїтись під Його крилами!


Що це за пам'ятка пам'ятник, котрий я зараз бачу?
Це могила людини Божої!


Помер він у добрій старості,
Насичений життям,
Багатством і славою...


У вічній пам'яті праведний буде;
Не боїться він звістки лихої!


Повернути не можна,
Забути неможливо.


Ось і ВСЕ.


Слова і сльози неспроможні передати
Всю глибину нашого горя.


Ти завжди в пам'яті нашій.


Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто перестає жити.


Як рано ти пішов, рідний,
Залишивши нам сум і біль.


Ти пам'ять щастя,
Яке зникло геть.


Земний шлях короткий,
Пам'ять вічна.


Того, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любити і сумувати.
Немає таких слів, щоб виразити
Весь біль і скорботу душі нашої.


Тепло душі твоєї
залишилось разом з нами.
І серцю боляче,
I горю немає кінця.


Любимо тебе,
і в пам'яті нашій завжди ти жива.
У серцях людей, залишивши слід,
Пам'ять про тебе вічно жива.


Що можна виразити словами,
Якщо серце оніміло? Ти, Господи, вчинив,
Що тобі завгодно.


Люблячі тобі


В руки твої, Господи,
Віддаю дух мій.


Дорогій, милій мамі. І буде воля твоя.

Завжди ти в пам'яті залишишся у нас,
І по життю ти будеш вічно з нами,
Улюблений наш батько, чоловік,
Дідусь рідненький. Ти для нас був самий!..

3. Щем втрати люблячого чоловіка,
Турботливого татка й дідуся
Назавжди в наших люблячих серцях...

4. Хто був нам найдорожчим за життя,
Завжди про тебе пам'ять дорога.

5. Любила тебе і пишалась тобою,
ти Завжди у пам'яті будеш зі мною.

6. Ти життя любив, ти поспішав,
Ти багато хотів встигнути,
Але не дано тобі долею було
Себе жаліти ....

7. Для всіх Сонце світить,
Усіх зігріває...
Лежу я в могилі –
Мене вже немає...

8. Дай Бог, щоб у світі новим
Ти не був самотній,
Дай Бог, щоб тієї світ тільки
Приніс тобі спокій.

9. Ти пішла назавжди, але ми тобі пам'ять пам'ятаємо і любимо.

10. Біль втрати важка,
Скільки сліз, скільки слів!
Пішов ти до батька,
Пішов до братів...

11. Проживши життя своє ти і пішов навіки,
Лишивши добрі спогади й ім'я.
Так спи спокійно, безтурботно, рідний!
Завжди з тобою вся твоя сім'я ...

12. В один день, в одну мить
Усе життя обірвалося,
Лише горе й смуток
В моїм серці зосталися...

13. Спи, лежи, наш дідусь.
Ти заснув навіки.
Спати, спати тобі
Довгі, довгі роки.

14. Я підкорилася волі Бога,
Хай буде так.
Амінь

15. У наших серцях
Вічна скорбота
І любов до тебе.

16. Ти пішов з життя, але в серці - зостався.

17. Твій світлий, чистий образ завжди з нами.

18. До твоєї могили ніколи
Наша стежа не заросте.
Рідний образ твій милий
Нас до тебе завжди приве.

19. Того, хто дорогим був при житті,
Від тих, хто любити, пам'ятає і сумує...

20. Немає більшого горя, як гіркота від втрати.

21. Ві, листочки, не шуміть,
Нашу маму не будіть.

22. Ти нас залишила, рідненька.
Настав розлуки страшний годину.
Альо жива ти, як раніше –
Ти в нашім серці серед нас.

23. Хоч обірвалося життя , а ти живеш!
У наших помислах живеш і будеш жити.
Ти справді вміла мріяти й любити...
Ми пам'ять пам'ятаємо, ріднесенька, тобі!


24. Любов до тебе, рідний сину,
Помре, дитинко, разом з нами.
І весь тій біль, скорботу нашу
Не висловиш ніякими словами.

25. Зла смерть підкралася до мене,
Я назавжди пішов від вас.
Ох, як хотілося б пожити...
Та вже не годину, та вже не годину...

26. Якби ж можна було тобі воскресити
Гіркими сльозами, що капають в квіти.
Не хочеться вірити, сину рідненький,
Що ти вже не зможеш порадіти життю.

27. Спи, донечко ріднесенька, спокійно
Ти свій короткий шлях пройшла
Чесно і радісно...

28. В серцях людей залишив слід,
І вічну пам'ять про себе.

29. Світла пам'ять про тебе
Назавжди залишиться в наших серцях.

30. З насолодою, рідний, ти живий і любив,
Багато добра ти хотів звершити!
Злий рок тобі, сину, вкоротив життя,
Не дала здійснитися мріям твоїм...

31. Горе страшне, біль і сум!
       Пішла ти з життя напочатку дороги.
       Шкода, що його не можливо вернуть,
       Як жаль, що жила ти недовго…

32. Біль і сум за тобою
       Сльозами не змити.
       Ми тебе, як живого,
       Будем вічно любити.

33. Я тебе виростила, але не зберегла.
       А тепер могила збереже тебе.

34. Тепло душі твоєї залишилось разом з нами

35. Коли йде близька людина,
       В душі залишається порожнеча,
      Яку нічим не залікувати.

36. Все було в ньому -
      Душа, талант і краса.

37. Світлий образ твій у пам'яті нашій

38. З життя ти пішла так рано,
І в наших серцях залишилась рана,

39. Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.

40. Пам'ять про тебе назавжди залишиться
в наших серцях

41. Ви мене не кличте,
      До вас не прийду.
      Ви до мене не поспішайте,
      Я вас почекаю.

42. Прости, що зоряним під небом
     Нам букет на могилку нести
      І дихати, рідний, повітрям, 
     Яким не надихався ти.

43. Однією зіркою стало менше на землі,
      Однією зіркою стало більше на небі.

44. І серцю боляче, і горю немає кінця

45. Вічно буде з тобою сльоза матері,
      Смуток батька, самотність брата,
      Скорбота бабусі й дідуся.

46. Всю нашу скорботу не зміряти,
      Сльозами не допомогти.
      Тебе нема з нами, та вічно
      В серцях наших житимеш ти.

47. Вічна пам'ять про тебе в серцях рідних

48. Любимо тебе, пишаємося тобою,
І в пам'яті нашій завжди ти живий.